Крамниця / Книжки / Володимир Ващенко

ЗМІСТ

Передмова

Глава І. «невроз» як соціокультурний конструкт і наративна стратегія епохи fіn-de-siecle: метааналіз історіографії та проблема класифікації ego-текст М. Грушевського

• Неврастенія як соціокультурний конструкт: метааналіз історіографічної традиції
• Вступ
• Медичні причини актуалізації вивчення історії неврастенії наприкінці XX ст.: дискусії
• Знакові тексти соціального конструктивізму: «невроз» як соціальний конструкт
• Монографія. Ф. Дрінкі «Народження неврозу: міф, хвороба та вікторіанці»
• Монографія Т. Лутца «Американська нервозність: 1903, анекдотична історія»
• Монографія Ж. Оппенгейм «Розладнані нерви»: лікарі, пацієнти і депресія у вікторіанській Англії»
• Монографія Ганса-Георга Гофера «Нервова слабкість та війна (1880-1920)»
• Монографія «Культури неврастенії Від Бірда до І Світової війни (за ред. Марійке Гійсвіт Хофстри та Роя Портера)»
• Невроз як наративна стратегія: «illness narrative»
• Як модель прописування ego-наративів М. Грушевським

Глава ІІ: «Скептичний метод» (1894 р.): «скептицизм» як «традиційний”   стиль самопрезентації науковця

• «Скептицизм» як методологія: сцієнтистський проект
•  «Скептицизм» як засіб самопрезентації: літературний
• Проект «Скептицизм» як форма транзитивності української історіографічної традиції другої половини XIX -початку XX ст.: засудження - захист - виправдання
• Засудження: «скептицизм» як «не-істина»
• Захист: «скептицизм» як історіографічний «контекст» М. Костомарова
• Виправдання: «скептицизм» як форма «української національної ідентичності»
• «Скептицизм» як прояв «філологічної свідомості»: дисциплінарний проект
• «Філологічна свідомість»: характеристика ідеального типу
• Філологічна освіта М. Грушевського: парадокс амбівалентної оцінки
• «Скептицизм» - «філологія» як межі історичного пізнання: схоластика, Аристотель та концепція «золотої середини»
• Теорія «золотої середини» як засіб «політично?» інтерпретації: держава, уряд, народність
• «Народність» як транзитивність української історіографічної традиції: проблеми дисконтинуїтетів
• Теорія: три дискурси конструювання історіографічного метанаративу другої половини XIX - початку XX ст. Сучасною українською історичною наукою
• «Народність» у контексті дисциплінарного розриву: Від етнографії до антропології, від «слова» до «тіла»
• «Народність» та парадигмальний розрив: від бінарності «романтизму» до триєдності «позитивізму»

Глава ПІ. «генетичний метод» (1903 p.): «неврастенія» як модерністський стиль самопрезентацй науковця

• Соціологічний проект самопрезентації: «невроз» та присутності Е. Дюркгайма в «Автобіографії»
• Загадка розкриття «неврастенії» М. Грушевським: від «приватного» до «публічного»
• Методологія дослідження «неврастенії»: соціальний конструктивізм
• Методологія дослідження «неврастенії»: наратнвна психологія .
•  Інтертекстуальний перенос «неврастенії»: листування з М Біляшівським - «Автобіографія» (1906 р.)
• Від текстів Е. Дюркгайма до текстів М. Гру шевського: «ланцюгова реакція» неврастенії
• Нові прочитання: присутність Е. Дюркгайма-«психолога» в епосі постмодернізму
• «Заморожений» у часі: вітчизняна традиція прочитання присутності Е. Дюркгайма у текстах М. Грушевського
• Спільна позиція
• Спільне мовчання: розкриття загадки
• «Генетичний метод»: психологія відкриття та логіка виправдання «Звичайної схеми...» М. Грушевського
• Теорія: «dj» контексти та «подія тексту» «Звичайної схеми”
• «Контекст відкриття» «Звичайної схеми,..»: смерть патріарха та «раціоналізація» імперської історіографічної традиції
• «Контекст виправдання» «Звичайної схеми...»: легітимація генетичного методу у полідисциплінарному науковому просторі кінця XIX - початку XX ст..

Глава IV. «Музикознавчий метод» (1918-1923 pp.) як раціоналізація «травми свідомості»: какофонія - ритм - енергія

• Какофонія: «незагоєна травма свідомості» та проект модернізації української культури
• «Статистичне»: «музика» як сума негативних висловлювань
• «Аксіологічне»; «музика» як абсолютна національна цінність українського суспільства другої половини XIX ст..
• «Психологічне»: музика як «незагоєна травма свідомості»
• «Теоретичне»: механізми травми свідомості
• «Політичне»: «публічні сльози» як засіб модернізації українського культурного проекту
• Ритм: музика як альтернативна історіоіписанню циклічна модель сприйняття часу
• Енергія: рецепція «закону збереження енергії»M. Грушевським та стилі життя інтелектуалів епохи Fin-de-siecle                                                                                         
• Вступ: постановка проблеми
• Соціокультурні проекції «закону збереження енергії» з перспектив нової культурної історії науки
• Канали рецепції «закону збереження енергії» М. Грушевським.
• «Закон збереження енергії» як спільна стратегія конструювання М. Грушевським «народу» - «держави» - «героя» .
• «Народ» - «держава»: затиснуті між: інтенсивною та екстенсивною енергіями
• «Герої»: нестача життєвої енергії як центральна «проблема інтелектуала»
• Контроль розтрат енергії «тіла» та стилі життя інтелектуа ів епохи Fin-de-siecle

Глава V. «перспективнім» як метод (1918 р.): «символіка» простору історіописання м. грушевського

• «Перспективізм»: відправні пункти легітимації дисципліни «геометрія історіописання»
• «Коло» як символ простору історіописання: замкнена модель «часо-простору»
• «Гештальтколо життя»: до психо-онтології «реставрації втраченого» М. Грушевським
• Історія як «коло самопізнання»: відкриття простору закритого історіописання
• «Хрест» як символ історіописання: відкрита модель «часо-простору»
• «Історія й її соціально-виховуюче значення» М. Грушевського: філософський вимір «перспективізму»
• Внутрішня інтертекстуальність «Історії й її соціально-виховуючого значення»: від «Звичайної схеми...» до «Початків громадянства»
• Зовнішня інтертекстуальність «Історії й її соціально-виховуючого значення»: філософія життя

Список використаних джерел

М'яка палітурка, 324 с., видання 2007 р.

Про автора

Володимир Ващенко