Оповідання з книги «Вулики сновидінь» дійсно нагадують уривки чиїхось нічних марень. Вбивство коханого чоловіка схоже на вбивство Марата. Шахматні фігури заполоняють світ за законами чисел Фібоначчі. Єдиний порятунок від «слизької Безодні» — робота в похоронній конторі- Маленький хлопчик сам, всупереч традиційному сюжету, викрадає райські яблучка, але уникає вигнання. Поступово читач уподібнюється до одного з персонажів, який живе у безкінечному ланцюгу сновидінь.
Можливо, в оповіданнях Тараса Лютого ви впізнаєте свій сьогоднішній сон?
ЗМІСТ