Відродженню Львівської Богословської Академії у 1994 році передувала тривала праця над розробленням навчальної програми, візія якої передбачала дотримання традиції у широкому - вселенському, і вужчому - помісно-національ-ному, контекстах при одночасному зверненні до сучасних проблем наукового, духовного і культурного життя. Дворічний процес творення, в якому брали участь провідні спеціалісти з десятьох країн, світу, завершився ствердженням визначальних принципів. Серед них, мабуть, фундаментальний і основний -наріжний камінь майбутньої споруди - можна було б сформулювати лаконічним і містким закликом «До джерел» - кличем, що історично супроводжує реформаторські по своїй суті спроби на становчих етапах розвитку. Довкола нього сформувалася і виросла новітня світова історіографія, проголошували його на початку XX ст. українські неокласики, керувалися ним різні богословські течії і школи, могутнім голосом прозвучав він на Другому Ватиканському Соборі. Для сучасної України, що вступила в етап самоусвідомлення, він мав би стати і стає (де йдеться про істинно вагоме і наукововартісне) гаслом доби.
Український духовний етос сформований на трьох основних підвалинах Східного християнства - Св. Письмі, Писаннях Отців і Літургії. Щоб ці скарби були безпосередньо доступні спеціалістам в їх автентичній суті, потрібно відроджувати вивчення класичних мов, якими була написана основоположна християнська література.
Читаючи Новий Завіт у грецькому оригіналі, студент - майбутній дослідник - пізнає не лише текст Божого слова, але й контекст раннього християнства. Виховуючи нове покоління спеціалістів з ґрунтовною філологічною освітою, Львівська Богословська Академія надіється в такий спосіб сприяти реальному відродженню різних дисциплін - біблістики, патрології, літургіології, класичної філології, філософії, богослов'я, візантиністки, які протягом десятиліть були повністю або частково вилучені з української науки і культури.
Підручник, який пропонується українським студентам і навчальним закладам України, йде назусіріч потребам не лише богословських академій чи семінарій. Вивчаючи греку Нового Завіту, так зване койне, студент опановує мову, якою протягом століть спілкувалися народи Середземноморського світу. Гімназіальний студент чи ліцеїст, якому труднощі мови Гомера, Платона чи Арістотеля можуть назавжди відбити бажання вивчати ірецьку мову, користуючись цим підручником, може протягом року-півтора навчитися більш-менш вільно читати новозавітні тексти. Збагачуючись духовно, такий учень познайомиться з Книгою книг, без знання і розуміння якої неможливо пізнати і усвідомити вартості європейської цивілізації і сам процес її розвитку.
Засвоєння посполитої грецької мови III ст. до н. є. - VI ст. н. є. значно полегшить студентові перехід до розуміння важких з огляду мовного вираження давньогрецьких текстів чи творів пізнішої літератури, автори яких прагнули відтворити елегантність і вишукану складність класичних еталонів.
Автор цього підручника вже 30-ий рік проводить початкові курси грецької мови в елітарному Папському Біблійному Інституті в Римі. Пропонований український переклад пройшов успішну апробацію під час інтенсивного курсу грецької мови, що читався студентам першого року відновленої ЛБА. Результат обнадійливий - при кінці першого курсу студенти могли читати Новий Завіт мовою оригіналу. Це найпереконливіший аргумент на користь високої оцінки підручника, що його видавництво ЛБА подає в руки викладачам і студентам.
д-р Борис Ґудзяк, віце-ректор Львівської Богословської Академії