Людина, що означала епоху коротким і вбивчим словом ЛЬОХ, творила в першу чергу не текст, а саме життя. Слово у медвідя сповнене такої енергії, якої вистачило б для наповнення багатьох романних структур його ровесників. Він і далі є патріотом свого етнічного закутка, що не слід ототожнювати з гуманізмом. Полісся, Кодня на Житомирщині, Солом`янка в Києві — це не географія, це яскраві знаки пережитого. Медвідь всюди. Медвідь forever. Медвідь це завжди вагомий дискурс. Він час, у якому ми намагаємося не розучитися мислити.