Велегранна спадщина Івана Франка - всебічно обдарованого письменника-мислителя, життєтворчість якого становить цілу епоху в культурній та політичній історії України, - належить до золотого фонду світової літератури. Художньо довершені, тематично розмаїті й філософічно глибокі «ізмарагди» його поезії, прози та драматургії й досі зберігають свою пекучу актуальність та естетичну привабливість. Вибрані твори загальновизнаного, але все ще недостатньо знаного класика українського письменства включають у себе як хрестоматійні, «візиткові» тексти (насамперед ті, вивчення яких передбачено шкільною програмою), так і деякі маловідомі, зокрема «проскрибовані» тоталітарним режимом писання, що з ідеологічних причин опинилися «за бортом» 50-томника. Живе, огненне Франкове слово промовляє «до всіх народів і до всіх віків», у тім числі й до сучасного читача, голосом людської туги і віри - «віри в силу духа».
Ранні роки Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині, поблизу Борислава, в родині селянина-коваля. Мати, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких.