«Кохай мене звичайно й просто» — цей на перший погляд невибагливий рядок, що належить талановитому, але майже не відомому широкому читацькому загалу поету Богдану-Ігорю Антоничу, якнайкраще відображує тему цієї збірки, до якої увійшли чудові ліричні вірші українських поетів. Поезії, що розповідають про любов та ненавість, радість та смуток, пристрасті та ревнощі, і сьогодні, як сто і двісті років тому, бентежать наші душі і підносять їх до незбагненних вершин людяності.
Тверда палітурка, 317 с., видання 2008 р.