Крамниця / Книжки / Філософія / Іммануїл Кант (Иммануил Кант)

Естетика

Проблеми філософсько-естетичної спадщини І. Канта не втра­чають свого значення і нині. Сьогодні нам особливо близькі думки філософа про гуманістичний зміст естетичного ідеалу, про красу як «символ моральності» і «вільну гру» душевних сил людини як основу естетичної насолоди, про роль людського спілкування в пробудженні інтересу до прекрасного, про мо­ральне значення естетичного сприйняття природи та ін.

Не маючи перекладів творів Канта українською мовою, ми маємо проте свідчення досить широкого засвоєння його ідей діячами української культури. Вже з самого початку XIX ст. естетику в Харківському університеті викладають професори, близько знайомі з поглядами знаменитого кеніґсбержця. Так, явний вплив кантівської естетики простежується в підручнику харківського професора Л. Якоба. Розпочавшись у період ста­новлення на Україні естетики як самостійної галузі філософ­ських знань і академічної дисципліни, знайомство з І. Кантом лишається й надалі необхідним елементом освіченості. Серед тих, хто висловлює оригінальні судження відносно кантівської філософії, не лише спеціалісти-філософи, а й письменники, су­спільні діячі — І. Я. Франко, П. А. Грабовський...

Твори І. Канта перекладено за виданням: Immanuels Kant's Samtliche Werke, hrsg. Von Karl Rosenkranz und Friedr. Wilh. Schubert. Leipzig, "Leopold Voss", 1838, III, IV, VII (2 Abt.) Theile.

Зміст

Присвята

Богдан Гавришків. Передмова

КРИТИКА ЕСТЕТИЧНОЇ ЗДАТНОСТІ СУДЖЕННЯ

• Перший розділ: Аналітика естетичної здатності судження

• Перша книга: Аналітика прекрасного

• Перший момент: Судження смаку за якістю

§ 1. Судження смаку є естетичним судженням

§ 2. Задоволеність, яка визначає судження смаку, є вільною від усякого інтересу

§ 3. Задоволеність від приємного пов'язана з інтересом

§ 4. Задоволеність від доброго пов'язана з інтересом

§ 5. Порівняння трьох специфічно відмінних видів задоволеності

• Другий момент: Судження смаку, а саме за його кількістю

§ 6. Прекрасним є те, що без понять уявляється

як об'єкт загальної задоволеності

§ 7. Порівняння прекрасного з приємним і добрим

за вищеподаною ознакою

§ 8. Загальність задоволеності в судженні смаку

уявляється лише як суб'єктивна

§ 9. Дослідження питання: чи в судженні смаку почуття

задоволення передує оцінці предмета, а чи навпаки?

• Третій момент: Судження смаку за відношенням до цілей, які беруться в них до уваги

§ 10. Про доцільність узагалі

§ 11. Судження смаку має своєю основою тільки форму доцільності  предмета (або способу уявлення про нього)

§ 12. Судження смаку базується на апріорних основах

§ 13. Чисте судження смаку не залежить від дії привабливого і зворушливого

§ 14. Пояснення прикладами

§ 15. Судження смаку зовсім не залежить від поняття про досконалість

§ 16. Судження смаку, за допомогою якого предмет визначається прекрасним залежно від певного поняття, не є чистим судженням

§ 17. Про ідеал краси

• Четвертий момент: Судження смаку за модальністю вдоволеності від предмета

§ 18. Що таке модальність судження смаку?

§ 19. Суб'єктивна необхідність, яку ми приписуємо судженню смаку, є обумовленою

§ 20, Умова необхідності, яку припускає судження смаку, є ідеєю спільного чуття (Gemeinsinn)

§ 21. Чи є підстави припускати загальне почуття?

§ 22. Необхідність загальної згоди, яка мислиться в судженні смаку, є суб'єктивною необхідністю, яка при припущенні загального почуття

уявляється об'єктивною

Загальна примітка до першого розділу аналітики

• Друга книга: Аналітика піднесеного

§ 23. Перехід від здатності судження про прекрасне до здатності судження про піднесене

§ 24. Про поділ дослідження почуття піднесеного

А. Про математично піднесене

§ 25. Номінальна дефініція піднесеного

§ 26. Про визначення величини природних речей,

яке необхідне для ідеї піднесеного

§ 27. Про поняття задоволеності в судженні про піднесене

В. Про динамічно піднесене у природі

§ 28. Про природу як силу

§ 29. Стосовно модальності судження про піднесене

в природі

Загальне зауваження до викладу естетичних

рефлектуючих суджень

§ 30. Дедукція чистих естетичних суджень про предмет

природи повинна бути націлена не на те, що ми

називаємо в природі піднесеним, а лише на прекрасне

§ 31. Про метод дедукції суджень смаку

§ 32. Перша особливість судження смаку

§ 33. Друга особливість судження смаку

§ 34. Жоден об'єктивний принцип смаку

є неможливим

§ 35. Принцип смаку є суб'єктивним принципом

здатності судження взагалі

§ 36. Про завдання дедукції суджень смаку

§ 37. Що, властиво, в судженні смаку про предмет

стверджується a priori?

§ 38. Дедукція суджень смаку

§ 39. Про передавальність відчуття

§ 40. Про смак як певний вид sensus communis

§ 41. Про емпіричний інтерес до прекрасного

§ 42. Про інтелектуальний інтерес до прекрасного

§ 43. Про мистецтво взагалі

§ 44. Про красне мистецтво

§ 45. Красне мистецтво є мистецтвом, якщо воно

здається також і природою

§ 46. Красне мистецтво є мистецтвом генія

§ 47. Пояснення і підтвердження вищенаведеної

дефініції генія

§ 48. Про відношення генія до смаку

§ 49. Про здатності душі, що становлять генія

§ 50. Про поєднання смаку з генієм у витворах красних мистецтв

§ 51. Про поділ красних мистецтв

§ 52. Про поєднання красних мистецтв в одному і тому ж витворі

§ 53. Порівняння красних мистецтв за їх естетичною цінністю

Примітка

• Другий розділ: Діалектика естетичної здатності судження

§ 54

§ 55. Уявлення про антиномію смаку

§ 56. Розв'язання антиномії смаку

§ 57. Про ідеалізм доцільності природи і мистецтва як єдиний принцип естетичної здатності судження

§ 58. Про красу як символ моральності

§ 59. Додаток. Про вчення про метод стосовно смаку

• Вступ

III.  Про критику здатності судження як засіб, що пов'язує дві частини філософії в одне ціле

IV.  Про здатність судження як a priori законодавствуючу здатність

IX. Про зв'язок між законодавством розсудку і законодавством розуму через здатність судження

ІЗ "СПОСТЕРЕЖЕНЬ НАД ЧУТТЯМ ПРЕКРАСНОГО І ПІДНЕСЕНОГО"

Розділ перший. Про різні об'єкти чуття піднесеного і прекрасного

Розділ другий: Про властивості піднесеного і прекрасного у людині взагалі

Розділ третій: Про відмінність піднесеного і прекрасного у чоловіків і жінок

Розділ четвертий: Про національні характери, оскільки вони ґрунтуються на неоднаковому чутті піднесеного і прекрасного

ІЗ "АНТРОПОЛОГІЇ З ПРАГМАТИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ"

Частина перша. Антропологічна дидактика: Про спосіб пізнавати як внутрішнє, так і зовнішнє у людині

Книга перша: Про пізнавальну здатність

Про уяву § 27

§ 28

§ 29

Про різні види чуттєвої здатності до творчості. § ЗО

A.  Про чуттєву творчу здатність до зображення

B.  Про чуттєву творчу здатність до асоціації

C.  Чуттєва творча здатність спорідненості

§ 31

§ 32

Про здатність відтворювати у своїй свідомості минуле і майбутнє за допомогою уяви. § 33

A.   Про пам'ять

B.   Про здатність передбачення (Praevisio). § 34

C.   Про хист пророкування   (Facultas divinatrix). § 35

Про мимовільне творення образів у здоровому стані,

тобто про сновидіння. § 36

Про здатність позначення (Facultas signatrix).

§ 37

§ 38

Додаток

Про пізнавальну здатність, оскільки вона ґрунтується

на розсудку. Поділ. § 39

Антропологічне порівняння трьох вищих пізнавальних

здатностей однієї із другою. § 40

§ 41

§ 42

§ 43

• Книга друга: Чуття задоволення і незадоволення. Поділ. Про чуттєве задоволення

A.   Про чуття приємного, або чуттєве задоволення у відчутті предмета. § 59

Пояснення на прикладах

Про нудьгу і розвагу. § 60

§ 61

§ 62

§ 63

§ 64

§ 65

B.  Про почуття прекрасного, тобто про почасти чуттєве, почасти інтелектуальне задоволення у рефлек-тованому спогляданні, або про смак. § 66

§ 67

Смакові притаманна тенденція зовнішньо сприяти моральності. § 68

§ 69

Антропологічне зауваження про смак

A.   Про смак, що відповідає моді. § 70

B.   Про художній смак

Про розкіш. § 71

Богдан Гавришків. Післямова

М'яка обкладинка, 360 с., видання 2007 р.

Про автора

Іммануїл Кант