Знаменитий математик у двадцять п'ять років, постійний секретар Академії наук з тридцяти двох років, він був членом Французької академії та інспектором Монетного двору. Друг Вольтера і д'Аламбера, Кондорсе вважався останнім з Енциклопедистів. Він був знаменитий у всій Європі доби Просвітництва і пов'язаний дружніми стосунками з найяскравішими особистостями того часу.
ЗМІСТ
Частина перша
АНГАЖОВАНИЙ ФІЛОСОФ
Матеріальна скрута. — Матері. — Амелі Сюар. — Три батьки.
Останній з Енциклопедистів. — Одержимий боротьбою з несправедливістю.
Приклад Вольтера. — Судовий деспотизм. — Інша концепція Правосуддя. — Справа шевальє де Ла Барра.
Атеїст і антиклерикал
Секретаріат Академії наук
Тюрґо — міністр. — Адміністративні функції. — Проект реформи науково-дослідної роботи.
Інспектор Монетного двору. — Жалюгідна справа секретаріату Академії наук. — Непорозуміння між Кондорсе і Мальзербом.
Війна борошна. — Протистояння Тюрґо І Неккер. — Кондорсе атакує Неккера. — Кондорсе проти панщини.
Академічні турботи. — Захист старого з Фернея. — Нові друзі — Масонський ідеал.
Фальшива наука Марата. — Математична неспроможність Кондільяка. — Справа Лаллі. — Скромна смерть Тюрґо. — Проти рабства чорношкірих. — Захисник протестантів. — Вибори до Французької академії. — Любовні безумства. — Смерть батька. — Загальна мобілізація проти магнетичного чана. — «Політична арифметика». — Час бути наставником. — Проти смертної кари. — Бретонські сардини й омари.
«Ліцей». — Політична пристрасть. — Справа трьох засуджених до колесування. — Одруження з Софі де Ґруші. — Салон Софі — Щастя Кондорсе.
Фінансова криза. — Друг Пейн. — Уряд Брієнна. — Політична криза. — Математика і політика. — Кондорсе проти Парламентів. — Повернення Неккера. — Смерть Дюпаті — Похвала Бюффону. — Генеральні штати. — Товариство Тридцяти і вибори. — Оригінальність Кондорсе.
Частина друга
ПОЛІТИК
УМанті. — У Парижі.
Критичний погляд
Розчарування
Друзі. — У Товаристві 1789 року. — За права євреїв. — За праве чорношкірих — За права жінок. — В Академії. — Політичниі вибір. — Свято Федерації.
Поразка на місцевих виборах. — Партія його ідей. — Призначеі ня до Скарбниці. — Кредо патріотів.
Париж без короля. — Аналіз Кондорсе. — Ідея Республіки. — Рес публіканська відозва. — «Республіканець». — Несправжня по леміка з Сьєйєсом. — Стрілянина на Марсовому Полі. — Нена висть і розриви. — Перед небезпекою реакції. — Обраний до За конодавчих зборів.
Парламентські дебюти. — Кондорсе — журналіст. — За праве кольорового населення. — Фінанси.
Точка зору Кондорсе. — Внутрішні труднощі. — Політично роль Кондорсе. — Наступ жирондистів. — Жирондистське міністерство. — Доповідь про народну освіту. — Оголошення війни.
Конфлікт з Робесп'єром. — Перші поразки. — Політична анґажованість. — Падіння жирондистського міністерства. — Лист Лафайєта. — День 20 червня.
Батьківщина в небезпеці. — 14 липня. — Комісія Двадцяти одного. — Маніфест герцоґа Брауншвейґського. — На шляху до повстання. — Виправдання Лафайєта. — Промова від 9 серпня.
В Асамблеї 10 серпня. — В Комісії Двадцяти одного. — Жах вторгнення. — Протистояння. — Вереснева бійня. — Мовчання Кондорсе. — Вибори до Конвенту.
Проголошення Республіки. — Кондорсе осторонь. — Співець союзу. — Удалині від жирондистів. — Самотність Кондорсе. — Симпатії та антипатії. — Про зовнішню політику. — Про економічне становище. — У Конституційному комітеті.
Повага до принципів. — У присутності короля. — Проти смертної кари. — Без сорому і каяття.
Як був зустрінутий проект. — У Комітеті з освіти. — Ускладнення ситуації. — У комітеті загального захисту. - Осторонь від конфлікту. — Останній виступ Кондорсе.
Знищення жирондистів. — Протест депутатів Ени. — Обурення Кондорсе. — Декрет про арешт.
Розділ десятий. Зацькована людина (1793 — 1794)
Втеча. — Чудова жінка. — Декрет про обвинувачення. — «Фраґмент виправдання». — Створюючи «Ескіз». — Кінець жирондистів. — Щодо Софі. — Розумова праця. — Розлучення. — Тривога. — Поза законом. — Блукання.
ЕПІЛОГ
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
Тверда обкладинка, 568 с., видання 2008 р.
.