М'яч у пітьмі
«Мова
Остапових віршів стає дедалі світлішою, метафори розпадаються на звичні слова,
що їх легко вимовляєш і повторюєш з насолодою. Це особливий різновид спрощених
метафор, коли розумієш зроблені натяки, але водночас зовсім їх не потребуєш» -
написав у післямові до книжки Сергій Жадан.
«Я відчуваю
в поезії Остапа Сливинського велику начитаність, широту поетичного покрою і
своєрідну урбаністичну епічність».
Іван
Малкович
Зміст
15
секвенцій Сфера «Вперше за
довгий час я зрадів зливі…» Limbo Вихід «Треба було
легко відштовхнутися і пливти…» Папа Вірш на
кінець осені Вірш на
кінець осені (2) Повернення «Я
співчував, коли він накривав тебе коцом…» Eva Марія Сніданок на
траві «А те, що
було далі…» One smoky
hour, before the day falls « - Були
дні, коли слова летіли…» Рухомий
вогонь «Мапа
Ґренляндії світила над нашим ліжком…» Два вірші
для Н. К. Christmasutra «Мені
сниться Боґуш Золаї…» Sushi Bar
Charlottenburg «Тенісний
стіл і сітка поміж дерев…» Get to Небо над
Берліном Tribute to
Marcin Swietlicki Самі лише
замахи до гри 4:25 [Wenn] Das
ganze Land schlaft «Двадцять
чотири кілометри на таксі…» «Досить
напружити якийсь особливий м’яз…» Водний знак «Постійна
коротка музика…» Однорідна
тьма «Світ
переповнений ангелами…» На тему
Сосновського «Серце
б’ється за кожним подихом…» Ще одна
макабрична пісенька Холодний
дотик води «Думав,
саму любов можна…» До чиїх
воріт ми гнали м’яч у пітьмі Сергій
Жадан. Колесо, що катиться саме собою
М’яка
палітурка, 56 с., видання 208 р.
Про автора
Поет, перекладач, есеїст, мандрівник. Народився 1978 р. Автор поетичних книжок «Жертвоприношення великої риби» (1998), «Полуднева лінія» (2004).
Пошук
