Цей твір написано
для тих, хто любить читати романи, але не має на це часу. У коротких, різновеликих,
ніби на нерівному диханні, новелах Володимир Сердюк розкриває перед читачем старовинну
чернечу практику Аrs Muriendi, тобто мистецтва вмирання. А, виявляється, показує
як треба вчитися любові. Таку літературу корисно читати і коли тобі 15, і коли 85.
Я відчуваю, що читатиму її ще, коли прийде час...
Андрій Курков
Дочитавши твір
до кінця, розумієш, що архітектоніка його добре продумана. Головний герой проживає
різні життя у різних епохах. І в кожному з цих драматичних життів -помирає. А вмирати
треба вміти. Це - справді -велике мистецтво і справді - найважливіше з усіх мистецтв.
Володимир Сердюк не естетизує смерть, він просто досліджує усі, відомі йому
види цього величного акту.