Не лише діти, а й дорослі часом бувають непередбачуваними.
Отак і подружжя тележурналістів, політологів, аналітиків Валерій і Наталя
Лапікури: раптом на рівному місці взяли та й написали повість-фентезі «Чарівна
брама». Спершу журнальний варіант, який протягом року друкувався в журналі
«Барвінок», а згодом — і повну версію.
І нехай вас не дивує, що ідея «Брами» виникла під
артобстрілом на боснійських фронтах Першої Балканської війни, куди Лапікурів
привела їхня журналістська доля, що деякі персонажі схожі на їхніх рідних
дідусів і бабусь, а українське село з паралельного світу — на те, де пройшли
найщасливіші роки їхнього, авторів, дитинства.
І нехай вас не дивує, що багатство, розмаїття і доброта
героїв української міфології не поступається навіть всесвітньо відомому світові
Толкіна. Як казав один із героїв лапікурівських повістей, чи ми не українці?
Тверда палітурка, 184 с., видання 2008 р.