Передмова
Адама Міхніка
Перекладач
Олесь Герасим
За
редакцією Олександра Бойченка
Самого життєпису Казімєжа
Мочарського досить, щоб нинішня Польща визнала його своїм національним героєм.
Але йому вдалося не лише вистояти і перемогти у боротьбі з двома тоталітарними
режимами, він ще й зумів найефективніше використати час, проведений у камері з
нерозкаяним високопоставленим нацистом і написати книжку загальносвітової ваги.
«Бесіди з катом» – це з перших вуст отримана
відповідь на питання, «який історичний, психологічний та соціологічний механізм
перетворив частину німців на команду душогубів, що керували Райхом і намагалися
поширити свій порядок на Європу і світ».
«Книжка
Казімєжа Мочарського «Бесіди з катом» (перше видання – PIW, Варшава, 1977)
написана із холоднокровністю, гідною найвищої поваги. Однак, читаючи її, я цю
холоднокровність зберегти не міг: мене огортало відчуття особливого роду. Разом
із автором я дивився на заґратоване вікно і двері без клямок, на вічко,
звідкіля за мною спостерігали наглядачі; вслухався у кроки «клавішів» і до
дзенькоту їхніх ключів від камер. І разом із автором переживав відчуття туги й
приниження, спричинені відірваністю від близьких.
Я не
читав цю книжку з холоднокровним об’єктивізмом. Увесь час мене роздирали
емоції: захоплення і зворушення перепліталися з почуттям братерства. І ці
емоції не полишають мене також тепер – під час писання. Важко писати звичайно
про надзвичайну людину.
Поляки неодноразово, ще в 1933-39 роках, ставили собі
питання про гітлеризм. Чи він поганий, оскільки німецький і антипольський? А чи
тому поганий і антипольський, що тоталітарний? Інакше кажучи: чи сутність
нацистського зла полягає в його німецькості, а чи в його тоталітаризмі?
«Бесіди
з катом» дають ясну відповідь на ці питання. Тому Мочарський був за парламентську
демократію і права людини – і проти диктатури та всіляких
форм фашизму; був за Польщу толерантну й відкриту – і проти націоналізму,
національної мегаломанії, лицемірства та культурної обмеженості. Анґажувався в
політичну діяльність, прагнучи Польщі вільних від ненависті і шляхетно
безкорисливих людей, Польщі нескорених душ. Політика Казімєжа Мочарського аж
ніяк не була курвою».
Адам Міхнік
Тверда палітурка, 328 с., видання 2009 р.
.