Дорії
п’ятнадцять років, в неї смак до гострого слівця, енциклопедичні знання в
царині телебачення і тривожні мрії. Вона мешкає удвох із матір’ю в містечку під
Парижем, батько її сів у сіре таксі й поїхав до Марокко, щоб знайти собі
молодшу і пліднішу жінку.
Дорія
називає це мектуб, себто приділ: «Це означає: хоч що роби, а сидітимеш у
лайні». Тож не варто перейматися майбутнім, треба задовольнятися сьогоднішнім
днем разом з тими, хто любить тебе або вдає, що любить.
М`яка
палітурка, 128 с., видання 2009 р.
.