«Я обслуговував…» — дисидентський роман найвизначнішого
чеського письменника другої половини ХХ ст. Богуміла Грабала. Роман
у соціалістичній Чехословаччині не видавався. Уперше він побачив світ за
кордоном, а тому приніс авторові купу неприємностей.
«Я обслуговував…» — мемуари кельнера, жадібного
й похітливого, який дорослішає на очах читача. Ті події, що з ним
відбуваються, радше згодилися б Швейкові на анекдоти. Але не в анекдотах
справа. Це історія Йови, людини, яка володіла всім і все загубила; тільки
замість Єгови у нього — краса.
«Я обслуговував…» — життєпис мешканця Центральної
Європи, якому «пощастило» нарватися на 30–40-ві роки ХХ ст. Сюжету історичного
цілком достатньо, щоб не винаходити чогось надоригінального; письменникові
залишається тільки фіксувати деталі персонального маршруту героя всередині
єдиної для всіх магістралі. Рефрен книги — «неймовірне стає реальним».
З часом гусінь перетворюється на метелика, а похітливий парубійко — на
святого Франциска.» (Л.Данилкін)
Щедрий, злототканний текст роману подається майже суцільно,
великими порціями; практично без абзаців. Офіціант розповідає аж до знемоги,
втискуючи в одне речення декілька сюжетів, діалогів, випадків; у цьому
синтаксисі, який цурається крапок, закладено страх, комплекс неповноцінності.
До кінця роману — навпаки, довгі фрази передають відчуття повноти,
заокругленості, умиротвореності.
Англійський король тут майже ні до чого. Чех Богуміл Грабал,
народився 1914-го і помер 1997 року, годуючи голубів і випавши з вікна лікарні.
Грабал — улюблений письменник Кундери, а улюблений письменник самого Грабала —
уродженець України Бруно Шульц, але й це все ні до чого. Адже неймовірне і так
стає реальним.
Роман перекладено у всіх культурних столицях світу.
Тверда глянцева палітурка, 240 с., видання 2009 р.
Наразі, наклад завершено в самому видавництві. Якщо перевидадуть - книга обов'язково з'явиться і у крамниці "Арт-Вертепа"
Коли предбачається поступлення Грабала? Винничук сміливець. Грабал "лідови" письменник, оригінал, лірик. В самій Чехії неоднозначне ставлення до нього ( серед простого люду): одні возвеличують його - читали не читали, другі називають "спростяком" (вульгарним). Це як музика: він сприймається серцем. Раджу почитати. Хоча сам переклад не читав. Врахувати Гашека, вірю, що добрий.