У цій збірці поезій Максим
Солодовник насамперед бореться не за читача, лін бореться за себе Автор ставить
читача поруч із собою, замість себе. І це найбільший прояв відкритості до
того-хто-сприймає 1 у ти зворушливій, відчайдушній боротьбі за себе, поет у
кожному вірші, у коленому слові водночас творить себе нового і знищує, мучить
себе і оберігає, забуває про себе і згадує. Поруч із затишшям і умиротворенням
тут усюди відчувається внутрішній надрив, надлом, спроба вирватися.
Це тексти більше не для когось, але
тексти - від себе, від свого «обжитого бункера душі», у який ми потрапляємо,
чуючи «...голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях...»
М`яка палітурка, 176 с., видання 2009 р.
Народився 21 рік тому у місті Полтаві. З того часу бачив багато всього, хорошого і бридкого. Мав багато захоплень у дитинстві, але довгий час не виявляв особливих здібностей до чогось. Для себе пояснюю це тим, що мав над чим думати й так.