Пропонується дослідження з
проблем культурної антропології, присвячене 200-річчю Миколи Гоголя. Предметом
уваги є мережі культурно-інтелектуальних комунікацій Гоголя: Гоголь крізь своє
оточення й оточення через Гоголя. Верифікується принцип
культурно-інтелектуальних мереж на матеріалах історії інтелектуальних
співтовариств, як-то столичні земляцтва «малоросів», харизматичні культурні
клани українців, салони, літературні гуртки. Історія салонно-гурткового життя
першої половини ХІХ ст.. репрезентована низкою понять: літературний побут,
культурний ландшафт (салони, вечори, журфікси, салонні ігри, перформанси,
салонні літературні читання, практика літературних прізвиськ), дендизм, «літературний
дендизм», «інтелектуальна мода», «фізіологія творчості». Салонно-гуртковий
образ життя Гоголя висвітлюється за допомогою «мережених мап» - його численних
зв`язків у культурному середовищі Петербурга, Москви, Малоросії/України. Як
культурний феномен розглядається гурток Гоголя в Римі.
Для істориків, культурологів,
літературознавців, усіх, хто цікавиться культурно-інтелектуальною історією «українського
ХІХ століття».
Тверда палітурка, 596 с., видання 2009 р.
.