Автори / Ольга Бешлега / Скрипка
Схиляю голову на твоє плече
І слухаю, як сміється скрипка.
Вона не плаче не плаче, як завжди,
А посміхається так ніжно-ніжно.
У неї блакитні оченята,
Як і у мене.
А от сила у неї твоя,
І усмішка теж. Така ж щира,
Така ж промовиста.
Давай зіграємо ще щось.
Ми, мабуть, перші,
Кому вдалося
Змусити скрипку сміятись.
Додав Kamysha 13 березня 2008
Про автора
Потрібно з чогось починати, чи не так? Мрію створити якісну, класну прозу, роблю перші кроки. Хочу запропонувати вашій увазі кілька поезій, поміж ними верлібри та традиційні. Люблю, щоб твори були живими, промовляли до тебе, щоб не доводилося тягти їх за
