Автори / Ольга Бешлега / Ратушеві сни
Ми зустрілися на зламі століть
Біля старенької ратуші,
Потріпаної війнами й роками,
Та все ж – живої, а головне –
Нашої.
Рідна ратуша у рідному місті,
Рівна бруківка й занадто слизька.
Ми тримаємося за руки,
Ковзаємо по ній, і наш сміх
Заливає темряву ген понад цим
Нічним шпилевим дахом.
Так дивно стояти на перехресті
вітрів, сторіч, ще міжвоєнних
кам’яних будинків,
війн і ярмарків,
на перехресті зустрічей –
й стривожено дивитися
один одному ув вічі,
відчуваючи всю велич миті,
відчувючи всю велич ночі
й тихих ратушевих снів.
Додав Kamysha 13 березня 2008
Про автора
Потрібно з чогось починати, чи не так? Мрію створити якісну, класну прозу, роблю перші кроки. Хочу запропонувати вашій увазі кілька поезій, поміж ними верлібри та традиційні. Люблю, щоб твори були живими, промовляли до тебе, щоб не доводилося тягти їх за
