Ольга Бешлега
Потрібно з чогось починати, чи не так? Мрію створити якісну, класну прозу, роблю перші кроки. Хочу запропонувати вашій увазі кілька поезій, поміж ними верлібри та традиційні. Люблю, щоб твори були живими, промовляли до тебе, щоб не доводилося тягти їх за
Якщо ти наважишся знайти
те, що вже давно шукаєш,
то натрапиш на мене.
Я просто сидітиму
на одній із зупинок
цього великого міста
і чекатиму на своє
маршрутне таксі,
розмовляючи із вітром
про запах весняного
повітря.
Ти підійдеш і запитає
Додав Kamysha 13 березня 2008
Застигло літо в тебе на повіках,
Наповнене, пахуче та густе,
Скотилось долі по обвислих вітах
І соковитий спокій спрагло п’є.
Палає літо в тебе на повіках,
Неначе сонце красне у дворі,
Росою вмите, викупане в ріках,
З зеленою косою впало на стол
Додав Kamysha 13 березня 2008
Коли на задній план відходить музика
І дбайливо накритий стіл,
Залишаються ще дві недогорілі свічі
На темному бронзовому блюдечку.
Моя чорна сукня і твій випрасуваний
Фрак, мої звабливі парфуми
І твої лискучі лаковані туфлі,
Мої улублені срібні се
Додав Kamysha 13 березня 2008
- Алло.
- Олька?
- Так, Олька. Привіт, Мишку!!
- Привіт! То ти сьогодні будеш у Тернополі?
- Так.
- Коли?
- Та десь... зачекай, пів сьома, восьма... Десь о пів на дев’яту вже точно буду на залізничному вокзалі. Але ще сконтактуємося.
- О, то це
Додав Kamysha 13 березня 2008
Над моїм великим містом
небо сьогодні, наче надуте.
Ми теж такі буваємо,
коли виплачемося, як слід.
За вікном прогулюються
мляві весняні сніжинки.
Так дивно: вони ж не чують
музики, а рухаються у такт.
Такт у них, зрештою, теж свій,
так ніби не
Додав Kamysha 13 березня 2008
– Хіба не бачиш її погляд – упевнений, зеленоокий?
Квітнева квітка розцвіла, облиш, не руш цей спокій.
В її душі сурмить вогонь – покинь його долати.
Її потрібно берегти, леліяти, плекати.
Їй так потрібен тихий сміх, голублення й опіка,
Додав Kamysha 13 березня 2008
Коли багряніють вікна будинків
від заходу сонця –
Пейзаж міста усміхається.
Я не можу знати скільки
це триватиме –
Годину, хвилину, пів?..
Вдивляюся у вечір
в очікуванні ночі.
Вдивляюся у щастя
в хвилини самоти...
Я не знаю, де закінчиться ця
Додав Kamysha 13 березня 2008
Я знаю, що одного дня
ти прийдеш.
Ти прийдеш і скажеш:
“Твої теплі оченята
зігрівають мою душу,
переслідують вночі.”
Так, ти прийдеш.
Такий же вічний, як небо,
чистий, як вода,
і самотній, як зорі.
І все буде лише на двох:
відкриті повіки у н
Додав Kamysha 13 березня 2008
Принеси мені ромашки й зачини вікно,
Бо тут вже забагато вітру.
Я у легкій сукні, і по плечах пробіг холод.
Запалю свічку, щоб зігріти руки
І хоч трохи тебе.
Ти у чорно-білому, тобі личить,
А мені? Я не люблю відсутності...
Малюю помадою червоні троянди
Н
Додав Kamysha 13 березня 2008