У романі відомого австрійського письменника Ґустава Майрінка "Білий Домініканець" (1921) тісно переплелися містика, неземне кохання, глибока філософія та "східний" колорит. Загадковий симбіоз різних культур, прагнення душі звільнитися від своєї оболонки, втрата відчуття реального, шалений танок, в якому кружляє строкате життя героїв - такий світ прози неперевершеного майстра слова, що й досі захоплює й заворожує вимогливого читача.
Білий домініканець давно вже вільний від гріха і чесноти, тож вільний від будь-яких ілюзій. Він - височенний верх, який постав з первісної безодні; він - сад, дерева в якому - такі, як ми люди; він - Великий мандрівець, який з вічності зійшов у нескінечність, а ми пнемося, щоб піднітися з нескінечності у вічність.
З німецької переклав Ігор Андрущенко
Густав Майрінк народився 19 січня 1868 року у Відні (тоді Австро-Угорщина). Він був позашлюбною дитиною державного міністра Карла Варнбюллера фон Хеммінгена та акторки Марії Вільгельміни Адельхайд Майєр (мала кавказьке коріння).