З рецензії кандидата історичних наук, доцента, завідувача кафедри гуманітарних дисциплін ЛДУФК Олега Полянського
В книзі 11 розділів, у яких автор, посилаючись на прийняті в західній історичній науці концепції, пропонує власний погляд на формування сучасної української нації. Зауважимо, що серед багатьох концепцій нації є два основі підходи — «нація етнічна» та «нація політична». С. Єкельчик припускає, що українське поняття «нації» як «етнічної спільноти людей, об’єднаних походженням, мовою і культурою, котра не обов’язково має власну державу», не зовсім збігається з англійським словом «нація», що зазвичай вживається як синонім поняття «держава». Він вважає, що історія України ХХ ст. — це насамперед історія концептуального переходу від етнічної нації до політичної. Інтеграція України в міжнародну економіку, поширення глобальної масової культури — все це буде підривати ідею національної держави в такому вигляді, як її уявляли кілька поколінь українських патріотів. Сучасна українська національна ідентичність була сформована тими державними структурами і політичними процесами, які відбувались у Східній Європі протягом останніх 300 років.
У книзі наголошується, що більшість істориків трактують історію України насамперед як історію етнічних українців. Виходячи з цього, формувалися уявлення про історію держави, характер соціальної боротьби, культурні процеси. Дослідник дещо скептично ставиться до проблем етногенезу українців, тяглості українського історичного процесу, акцентуючи водночас, що «Україна завжди була багатонаціональною державою». Але при цьому більшість тексту книги присвячена саме українському національному рухові.
До речі, С. Єкельчик, як і більшість незаангажованих істориків, абсолютно правомірним вважає вживання терміна «Україна» з кінця ХVІ ст. Козацтво він називає новими захисниками соціальних, політичних і релігійних прав України, а події середини ХVІІ ст. — як козацьке повстання проти польського панування, що рішуче було підтримане українським селянством. Зазначивши, що українці наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. належали до «недомінантних етнічних груп», дослідник наголошує, що українські активісти вже з кінця ХІХ ст. проголосили ідею незалежності України, яка незабаром завоювала загальне визнання як кінцева мета українського національного руху.
Зміст:
Від автора
Передмова до українського видання
Хронологія основних подій
Вступ
Розділ 1. Історичні корені сучасної України
Кому належать стародавні цивілізації?
Київська Русь та її спадщина
Козацький період
Розділ 2. Імперські чиновники і творці нації
Між двома імперіями
З малоросів в українці
Розділ 3. Епоха масової політики
Російська імперія: індустріалізація та соціальні зміни
Російська імперія: політика та культура
Українці в Австро-Угорській імперії
Українське питання в часи Першої світової війни
Розділ 4. Українська революція
Українці організовуються
Німецька окупація і Гетьманат
Західна Україна
Директорія і громодянська війна
Розділ 5. Радянська Україна у 1920-ті роки: курс на українізацію
Економіка: відновлення з руїн
Становлення радянської України
Українізація і нціонал-комунізм
Суспільство і культура 1920-х років
Розділ 6. Сталінізм: голод терор
Перша п`ятирічка
Війна з селянством
Великий терор
Зрілий сталінізм
Розділ 7. Західна Україна: виникнення радикального націоналізму
Українці в Польщі
Українські політичні партії та зростання впливу ОУН
Українці в Румунії і Чехословаччині
Наближення війни
Розділ 8. Нацистська окупація і повернення радянської влади
Україна як поле битви
Нацистська окупація
Український націоналіз на роздоріжжі
Повернення радянської влади
Радянізація Західної України і пізній сталінізм
Розділ 9. Україна після Сталіна
Десталінізація та реформи Хрущова
Дві моделі української радянської ідентичності
Покоління шістдесятників і дисиденти
Сучасність по-радянськи
Розділ 10. Від Чорнобиля до розпаду Радянського Союзу