Крамниця / Книжки / Пауло Коельо

Чорт і панна Прим

Від автора:

Перша леґенда про поділ походить з давньої Персії: бог часу, створивши всесвіт, бачить навкруги гармонію, але відчуває брак чогось дуже важливого — партнера, з яким можна ділитися цією красою. Цілу тисячу років він молиться про сина. В леґенді не пояснюється, кому саме він молиться, хоч це всесильний, єдиний, верховний господь; проте він-таки молиться і, врешті-решт, стає вагітним.

Збагнувши, що здійснилося його сокровенне бажання, бог часу відчуває каяття й раптове усвідомлення крихкості існуючої в світі рівноваги. Але вже надто пізно, й невдовзі має народитися дитя. Своїми ремствуваннями він досягає лиш того, що син у його лоні ділиться навпіл.

У леґенді розповідається, що молитви бога часу сприяють народженню Добра (Ормузда), а докори сумління породжують Зло (Агрімана) — які є близнюками. Стурбований батько робить усе, щоб Ормузд першим виліз в нього з живота, взяв брата під свою опіку і перешкодив Злу ввергнути світ у хаос. Але Агріманові — надзвичайно розумному і винахідливому — вдається відштовхнути Ормузда в момент пологів й першому побачити сяйво зірок. Збентежившись, бог часу вирішує створити для Ормузда спільників: він започатковує людську расу, яка боротиметься на Ормуздовому боці, не дозволяючи Агріманові встановити контроль над світом. За перською леґендою людська раса народжується для того, щоб стати союзником Добра, яке, врешті-решт, має перемогти. Проте через кілька століть виникає ще одна леґенда про поділ, репрезентуючи цього разу іншу точку зору: людина тут постає знаряддям Зла.

Гадаю, ви зрозуміли, про яку леґенду йдеться. Чоловік і жінка живуть в Едемському саді, насолоджуючись і розкошуючи. Але одне їм заборонено: вони не мають права пізнати суть Добра і Зла. Господь Бог каже (Книга Буття 2: 17): «Не їстимете ви з дерева пізнання Добра і Зла…» І ось одного прекрасного дня з’являється змій, переконуючи їх, що це пізнання важливіше від раю, тому вони повинні ним оволодіти. Жінка відмовляється, кажучи, що Бог погрожував їй смертю, але змій запевняє, що нічого подібного не станеться, якраз навпаки, адже того дня, коли їм відкриється суть Добра і Зла, вони стануть рівними з Богом. Повіривши, Єва куштує заборонений плід і частує ним Адама. З цієї миті порушується первісна райська рівновага, і прокляту пару виганяють із раю. Проте залишаються загадкові слова, мовлені Богом, які підтверджують сказане змієм: «Ось чоловік стає одним із нас, пізнавши Добро і Зло…» І тут також (як у випадку з богом часу, котрий складає комусь молитву, хоч сам панує над всесвітом), Біблія не спроможна пояснити, до кого звертається Бог і — якщо припускати, що він єдиний — чому вживає вираз «одним із нас».

Якою б не була відповідь, ясно, що від самого початку людський рід був приречений існувати в межах відвічного поділу, борсаючись постійно між двома протилежними полюсами. Так і живемо ми, обтяжені тими самими сумнівами, що й наші предки. Цією книгою я намагався з’ясувати цю тему, вставляючи часом до сюжету деякі інші леґенди, почерпнуті з різних куточків світу.

«Чорт і панна Прим» завершує трилогію «І сьомого дня». Першими двома книгами були «Біля річки П’єдри я сидів і ридав» (1994) і «Вероніка вирішує померти» (1998). У кожній з цих книжок ідеться про тиждень у житті звичайних людей, які раптово змушені вибирати між любов’ю, смертю і владою. Я завжди вірив у те, що в житті окремих осіб, як і в суспільстві в цілому, найглибші зміни відбуваються протягом дуже обмеженого часу. Коли ми найменше цього сподіваємось, життя зненацька випробовує нашу відвагу й готовність до змін; такої миті безглуздо вдавати, ніби нічого не сталося або обурюватися, що ми до цього не готові.

Життя не чекатиме. Воно не озирається назад. Тиждень — це більш ніж достатньо часу для того, щоб вирішити — прийняти виклик долі чи відкинути його.

Буенос-Айрес, серпень 2000

Про автора

Пауло Коельо