Велич історичного призначення та драма самотньої людської душі – ці два виміри нерозривно пов’язані у творі. Драма поразки стає філософією відродження, катарсисом, повстанням з руїни людини і народу. Перемога над поразкою — основний філософський і психологічний код цього твору. Для широкого читацького загалу.
Художнє оформлення Сергія Якутовича та диск із записом Петра Бойка творять разом із романом у віршах неповторний мистецький синтез, доповнений глибокою аналітикою — статтею Івана Дзюби про творчість Ліни Костенко та статтею Володимира Панченка про «Берестечко».
Українська письменниця-„шістдесятниця“,поетеса. Лауреат Шевченківської(1987),Антоновичів (1989),Петрарки (1994)премій.У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі,за що була надовго виключена з літературного процесу.