Варвара Черезова
Ще надто юна, як на те, щоб писати автобіографію. Бо що то за автобіографія була б, якби вона містила у собі лиш кілька рядочків? Навчаюсь на факультеті, що ніякого відношення до поезії не має.
Скільки разів ти хапала лезо,
Бавила вени металом ночі?
Ти у Гоморрі, немов Тереза,
Бавиш дбайливо ту зграю вовчу.
Рівень моралі – на рівні болю.
Знаєш чудово: життя – дрібниця.
Все, чого прагнеш – втекти на волю,
Вдень ти людина, вночі – вовчиця
Додав Черезова Варвара 09 квітня 2008
Зафіранчені вікна услід мені зиркнули скуто.
Безмаршрутне таксі ледве чутно врізається в ніч.
У навушниках джаз – перевірена протиотрута
проти тебе, печалі й душевних моїх протиріч…
Замуркоче двигун, заспокоїть мене, заколише.
Не спіши мій водію. Д
Додав Черезова Варвара 01 квітня 2008
Ранок як ранок – трішки кави, більше Кафки.
Подружній секс – з одним оргазмом (для нього).
А далі вокзал… Подерті, обпльовані лавки.
А, отже, нічого дивного чи нового.
А знаєш? Ми з тобою все ж таки піонери!
Звикли до біломору, дороги, вина, металу
Додав Черезова Варвара 01 квітня 2008
Одним теплом ми грілися колись,
Додав 12 жовтня 2007
Жевріючим світанком б’ється ніч…
Додав 12 жовтня 2007