Пошук
Ще надто юна, як на те, щоб писати автобіографію. Бо що то за автобіографія була б, якби вона містила у собі лиш кілька рядочків? Навчаюсь на факультеті, що ніякого відношення до поезії не має.
Ламаються долі, і лід на ріці, і підбори. Весна, як чума, увірвалася в місто-руїну. І кров розмиває артерій крихкі коридори. Сліпа революція мертву народить дитину. Життя розбавляю вином і солодким дурманом, І кожного ранку безглузду даю настанову
Додав Черезова Варвара 09 квітня 2008
Скільки разів ти хапала лезо, Бавила вени металом ночі? Ти у Гоморрі, немов Тереза, Бавиш дбайливо ту зграю вовчу. Рівень моралі – на рівні болю. Знаєш чудово: життя – дрібниця. Все, чого прагнеш – втекти на волю, Вдень ти людина, вночі – вовчиця
Додав Черезова Варвара 09 квітня 2008
Зафіранчені вікна услід мені зиркнули скуто. Безмаршрутне таксі ледве чутно врізається в ніч. У навушниках джаз – перевірена протиотрута проти тебе, печалі й душевних моїх протиріч… Замуркоче двигун, заспокоїть мене, заколише. Не спіши мій водію. Д
Додав Черезова Варвара у вівторок о 11:26
Ранок як ранок – трішки кави, більше Кафки. Подружній секс – з одним оргазмом (для нього). А далі вокзал… Подерті, обпльовані лавки. А, отже, нічого дивного чи нового. А знаєш? Ми з тобою все ж таки піонери! Звикли до біломору, дороги, вина, металу
Додав Черезова Варвара у вівторок о 11:25
Лінки · Про нас · Контакти · Реклама на сайті
м. Дніпропетровськ, вул. Червона,11.
Телефон: +38 066 272-26-24, +38 096 044-19-92
![{{v[title]:h}{](/res/gallery/title/5595.jpg)
![{{v[title]:h}{](/res/gallery/title/5594.jpg)