Олександр Бик
Народився в містечку Сосниця на Чернігівщині. Зараз студент філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету ім. О. П. Довженка.
Лети разом зі мною уперед,
Намотуй ниткою на пальці простір:
Ми - НЛО - інопланетні гості,
У пошуках незвіданих планет.
Наплюй на незашпилені ремні,
На чайник, що давно кипить в квартирі -
Сьогодні ми з тобою дезертири
На третій, чи якій вже там
Додав SANDRO7772 01 квітня 2009
Заплакані рими
Блукають в останній ері,
Непрошені вірші
Сідають за стіл з порогу –
П’ють за упокій,
А розхристані подихом двері,
Рвуть петлі стальні
І віщують далеку дорогу,
Далеку дорогу
По сліду, або по вітру,
Туди, де не треба
Доводить
Додав SANDRO7772 23 грудня 2008
На околицях світу
Розплющує очі зима
Непочаті слова
Із нового рядка починає
Серед натовпу з мавп -
Ні одної людини нема…
На околицях центру
Про нас вже ніхто не згадає
На околицях світу
Міняють любов лихварі;
Через вікна відкриті
Виходять пое
Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008
Осінь нечутно
Проходить у світ крізь пальці,
Зорі і листя
По черзі лягають під ноги.
Місто чекає війни –
На своїй фотокартці,
Палить мости
І в вузли заплітає дороги.
Дощ бомбардує
Дахи без єдиного звука,
Вітер розносить
Хвороби в статтях г
Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008
Птахи летять
Кудись за небокрай,
І вірші знов
Із серії прощальних -
Холодним поглядом
Мені душі не край,
І не бери
Акордів поминальних.
Птахи летять
Все далі, ген з очей -
Дірявлять безкінечну
Площу неба.
Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008
І знову думками
Як факелами жонглюю
Пристрасть звірячу
Втамовує курва-дорога
Скільки живу –
То слова проти шерсті римую
Скільки не йду–
Все одно повертаюсь до Бога.
Нема перемог,
Хоча хочеться вже і програти...
Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008
Розлилися березневі дощі кулеметними чергами
І надійна броня парасольки уже не врятує –
Захмеліла любов із весняними римами-стервами
Учорашні події під ранок нахабно цитує.
Пронесуться галопом вітри по задрипанках-вулицях
І природа себе із минулих
Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008
У серці затаїлася печаль,
Гадюка-смуток перегаром душить.
Зимові сутінки закралися у душу,
А радість перетворюється в жаль.
Відкриті вікна випускають дим
Шкідливий і прокурений віршами,
Народжений холодними ночами
Від браку слів і недостачі ри
Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008
Стомлене місто
Дихає важкістю днів.
Вкотре невдало
В буденності правди шукаю –
Сумішшю рим
Із вина заборонених слів,
Знову і знов
До бар’єру життя викликаю.
Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008