Іматра. Частина 1
Іматра Зазвичай вона швидко проходила повз його вікно, смішно перебираючи маленькими і такими рідними ніжками. Вона завжди кудись квапилась і майже бігла, немов летіла, вулицями.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Отож, живу я вже цілих 17 років. Кожного ранку встаю з мрією лягти ще поспати, бо весь світ у нас живе за законами жайворонків, а про бідних сов забувають.
Іматра Зазвичай вона швидко проходила повз його вікно, смішно перебираючи маленькими і такими рідними ніжками. Вона завжди кудись квапилась і майже бігла, немов летіла, вулицями.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Я, яка в житті любила тільки батьків і тільки змій, раптом закохалася в Опа.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Где-то летят поезда. Гудят и разрезают воздух на части, уносят его за собой. Деревья, которые стоят возле рельсов, задыхаются оттого, что у них забрали воздух. Сейчас зима. Ты не думай, деревья и зимой дышат.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Снег сегодня — как разлитое белое молоко в глазури, а в бутылке минералки плескается растаявшая медуза. Снег скользкий. Никто не хочет его пить: только ходят по нему и, оступаясь, хватаются друг за друга.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Вм’ятина Ніби Вас і не існує. Не розмовляли всього два дні. Мені здається, що Ви живете тільки в моїх мріях. Я немов вигадала якусь загадкову ВИ і поклоняюся їй.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
На улице темно. Нет фонарей, нет людей и нет тебя. Зато есть запах мочи, пустая белая машина, рыжий кот; есть и я. Сегодня мне так же плохо, как и вчера: ведь ты не позвонила и не появилась в моей жизни.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003