Мазепа
Ім’я видатного англійського поета-романтика Джорджа Гордона Байрона (1788–1824) протягом усього XIX століття було оточено особливим ореолом. За якихось двадцять років — від публікації перших пісень «Чайлд-Ґарольда» до недописаного «Дон Жуана» — Байрон став міфом, героєм, напівбогом для людей прогресивних, передових поглядів, а для реакціонерів та святенників — демоном аморалізму і засновником сатанинської школи. Ця легенда хвилювала читацьку публіку в минулому, хвилює й сьогодні, тому що героїв Байрона ми майже завжди ототожнюємо з самим автором. У своїх найкращих поемах «Паломництво Чайлд-Ґарольда», «Ґяур», «Мазепа», «Манфред» та «Каїн» поет зобразив трагічні і таємничі долі, розбиті могутніми пристрастями cерця, бунтарські натури, їхні духовні пориви, страждання душі, де переплелися добро і зло. І все це так нагадує пориви і страждання самого автора, великого Джорджа Гордона Байрона.
Про автора
Пошук
