Юрій Фоменко
Коли я народився була осінь. Жовтий лист падав на мокру землю. Запах
осінніх трав лиш злегка нагадував їх ще нещодавно пишну велич. І серед
тої осені пішов я по молодій отаві в життя.
На північ ліс,
а на південь степ.
У природі і в житті людини бувають явища, котрі формують характер, світогляд, душу. Одне таке явище - горобина ніч, таємне дійство невідомих сил, легенд, в які потай вірили. Можливо тому, що в школі вчителі хоч і розвіювали міфи таємничості, та десь
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Спекотне літо в українських степах: безхмарне синє небо, листочки на деревах ані ворухнуться. Все ніби завмерло, зупинилося, притихло. Навіть птахи поховалися в густих верховіттях у чеканні вечірньої прохолоди.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Чи не кожен з нашого покоління проходив незабутні етапи шкільного політичного життя .
Вчитись починали безпартійними, потім приймали до жовтенят, далі до піонерів, за тим - до ленінського комсомолу.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Мисливців на селі два-три щонайбільше. Коли йдуть на полювання, то діти біжать за ними аж до краю вулиці, проводжаючи. Патронташ, рушниця, костюм — то дитяча заздрість.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Григорій Іванович прийшов до нашого села ще хлопцем, по закінченні зооветтехнікуму. В рідному селі посади не було, і його направили до нас.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Із заміток про селян
Друга половина травня 70-х років в українському селі . Які пензлі та фарби не візьми, а змалювати її неможливо… Цей чарівний вир подій в природі і в житті села приходить у ві снах і згадках.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Край села починалися відроги Чорного лісу. Насаджений ще за панщини, він починався парком та маєтком, а далі переходив у суцільний масив.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Повір’я на селі — річ не остання. Вони живуть в людях, як побожність і у кожній місцевості мають свій колорит і відмінності, хоч взагалі є то звичайнісінький забобон.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
По сірій асфальтній дорозі повзуть в два напрямки автівки у своїх справах. Спершись на капот машини, стою край шляху до Миколаєва біля роздоріжжя напроти селища Компаніївки.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003