Юрій Фоменко
Коли я народився була осінь. Жовтий лист падав на мокру землю. Запах
осінніх трав лиш злегка нагадував їх ще нещодавно пишну велич. І серед
тої осені пішов я по молодій отаві в життя.
На північ ліс,
а на південь степ.
В своєму житті я мав честь знати діда Онися з Кобрина, що біля Бреста.
Невисокий дідусь, сутулуватий з глибокими очима і швидким характером.
Швидко думав, швидко сіно косив, швидко з бабцею говорив і тільки по
вечорам без поспіху ладнав свій і
Додав Chyzh 05 вересня 2010
Зрання, на сході сонця, запрягла мистецька агенція «Арт-Вертеп» волів (мікроавтобус ) до ярмарку. Від знакового міста, пам’ятника Леніну на площі Леніна, гукнули «Цоб–цобе!» і поїхали до Сорочинців.
Додав Art-Vertep 22 серпня 2010
По долинам йшли люди. Їх йшло багато і вели їх поводирі. Одним ті поводирі розповідали по сенс життя, іншим про чесноти, ще іншим про повинності. І була в тих натовпах своя ієрархія і своя шана. Котрі добре йшли ставали спостерігаючими за тим хто як
Додав Art-Vertep 18 серпня 2010
По ту сторону Канева за Дніпром, йшов хлопчик босоніж. Переліском, степом, через луки, а на зустріч сивий дід в полотняній одежі.
- Доброго дня діду!
- Дорого. А ти хлопча звідки?
- З Прохорівки.
- А звати як?
- Юрко.
- Куди шлях тримаєш?
Додав Art-Vertep 11 серпня 2010
За Знам’янкою, десь на пів дороги до Чигирина, стояла церква. На пагорбі під лісом, край села. Правив в ній отець Серафим. Людина в розквіті сил, років сорока, високий, міцної статури, пудів шість вагою.
Додав Art-Vertep 14 липня 2010
Дерево прийшло до світла ночі,дерево зросло до вітру,дерево зорю ловило...Дерево ставало небом
І.Сокульський
Неповторним і унікальним є кожне вікове дерево. Дерева-старожили прив’язують людину до своєї культури, традицій, істо
Додав Art-Vertep 15 червня 2010
З приходом весни оживає все в навколишньому світі. Починає дзвеніти струмок, розповідаючи свої зимові сни мурашнику, що виріс біля нього. Проростає трава, перетворює темну землю на килим пишно-зеленого кольору.
Додав Art-Vertep 05 березня 2010
Які б примхи погоди не траплялись, у природі є речі, які скасувати
неможливо. День міняє ніч, за весною настає літо, а на нашій вулиці
п'ять днів на тиждень з’являється листоноша.
Додав Art-Vertep 23 грудня 2007
СВОГО ЧАСУ, світла йому пам'ять, навчав мене в інституті Тимофій
Тимофійович Коцюбинський. Людина, котра пройшла в авіації Велику Вітчизняну війну, закінчила університет, викладала в загальноосвітній та партійній школах, інституті.
Додав Art-Vertep у неділю о 14:05