Увійти · Зареєструватися
 

Марія Дружко

Як Ви гадаєте, шановний читачу, проміжок часу у 21 рік — це багато чи мало? Мені вистачило для того, щоб, скінчивши загальноосвітню та музичну школи, вступити до Дніпропетровського національного університету на факультет української філол 

 
 
Потік Товари Статті Інформація

Я фальшу не зронила ані слова

Тенуто Вже котру ніч душа чекає злив... Принишклі ринви грають у мовчанку, пригадуючи джазовий мотив, який, бувало, грали до світанку. Вже вкотре ворожу я по зірках і тиші п’ю в’язке терпке мартіні.

Додав Art-Vertep 14 вересня 2007

 

Поезії - 2

МИ - Є ! Усім українцям Ми йдем, ми ростемо, ми будемЮрій Клен Ми - є! Попри віки Сибіру, Гіркі Чорнобилі, інфляції Життів і душ, сердець зневіри, Попри ГУЛАГи, еміграції.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

 

Нерозгадане диво Марії Дружко

Наприкінці минулого року добрій знайомій альманаху «Свічадо» Марії Дружко пощастило видати нову книгу своїх творів під назвою «Клепсидра». Цією радістю письменниця охоче ділиться і з нашими читачами.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

 

Вишенька

Вишенька                                       &n

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

 

Подаруй мені дім

Цікаво дивитися в оселю крізь вікно, особливо, коли за спиною шепочеться дощ, нишпорячи холодними пальцями у твоїх порожніх кишенях. Ми живемо у цьому будинку вже цілих п’ять хвилин, тож він тепер не чужий, а наш.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

 

Скрипаль

I Він зродився... Якого дня? А хто знає? Десятиліття, тисячу, а може, мільйон років тому? Не важить суттєво. Він - зродився.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

 

Танцівниця

I - Шановні пасажири, будь ласка, сплачуйте за проїзд. Хто увійшов – за проїзд, будь ласка. Так, так. А тут? А що у Вас?.. А там?.. Так, так. За проїзд, будь ласка. Тролейбус жалібно поскрипував, гучно брязкав дверима.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

 

Жайворонки

- Бабо Мар’яно, візьміть і мене на пасовисько! – затяв своєї малий Ілько, міцно тримаючись за духмяну бабину спідницю, од якої віяло солодкуватим чебрецем, терпкими гарячими волошками та іншим різнотрав’ям. – Візьміть мене, бабо.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

 

Притча про ступку

Жила колись у нашому селі одна бабця, усі називали її Мотрею. А чи було то її справжнє ім.’я, не знав ніхто. Певно, про це й сама баба Мотря вже не дуже й пам’ятала, бо, казали, мала вона років за дев’яносто. Втім мова не про те.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

 
Ctrl 1 2 Ctrl
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска