Увійти · Зареєструватися
 

Учасники

Марина Онищенко

Життя моє дуже цікаве і повне подій. Колись напишу про себе докладніше. Наразі я працюю перекладачем, свою роботу дуже люблю, а у вільний час, якого, на жаль, так мало, намагаюсь створювати щось цікаве і нове. 

 
 
Потік Статті Інформація

Проти ночі

Найдивніше те, що мені було набагато цікавіше мовчати з тобою, ніж говорити... А тепер... Тепер я забагато їм шоколадних цукерок, палю і думаю... не про тебе. Не зовсім про тебе, про когось іншого, а може й не про нього, а може й не думаю... Думки розбіга

Додав witch 13 серпня 2008

 

Підвіконник

Сидіти на підвіконнику, звісивши ноги на вулицю, було її давньою звичкою. Раніше мама лаялася, коли заставала її за цим заняттям. Але їй все одно було начхати, що надворі зимно, що це дванадцятий поверх, що це привертає увагу сусіда-збоченця, який дуже лю

Додав witch 06 березня 2008

 

Улюбленці =)

... Тихо-тихо плачет дождик Из открытого окна. Знаю, почему он плачет – Он один и я одна. Фонари погаснут скоро И утихнет шум машин, Так тоскливо манекены Из ночных глядят витрин. Я засну уже под утро, Сохранив в душе печал

Додав witch 03 березня 2008

 

Без назви

Це було аж ніяк не смішно: ти ніяк не могла пригадати, який сьогодні день. Ти не знала, скільки вже пиячиш. День? Кілька днів? А може кілька тижнів?.. Виглядала ти поки що на перше, а от почувалася вже майже на третє. І зупинятись точно не збиралася, бо щ

Додав witch 03 березня 2008

 

Дзеркало

Вона рідко вставала з ліжка і вже давно не дивилась у дзеркало. ДУЖЕ давно. Просто тепер це не було їй потрібно. Вона здогадувалася про те, що там побачить, але не могла до кінця повірити в цей жах. Так, люди старіють і помирають, та вона ніколи не думала

Додав witch 14 лютого 2008

 

Це був ранок...

...Це був ранок. Такий собі звичайний зимовий ранок звичайного зимового дня, такого темного i безнадiйного. Вона розплющила очi i заплющила їх знову. Прокидатись дуже не хотiлося... Але чути занудний голос матусi, який долунав з кухнi, хотiлося ще менше.

Додав witch 13 лютого 2008

 

Воспоминания

... Был прохладный летний вечер. Она шла по улице, шла прямо, не обходя маленькие лужицы, которые наплакал давно уже моросящий дождик. У нее не было зонта, она никогда не брала его с собой. Она вспоминала... Ей было все равно, она никого не замечала, прос

Додав witch 13 лютого 2008

 
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска