ЛЕСЯ КОВТУН
НАРОДИЛАСЯ В ПРОМИСЛОВІМ КРИВБАССІ. ОТРИМАЛА БЕЗЛІЧ НАПРЯМКІВ Й ОСВІТ. ТА РЕАЛІЗУВАЛАСЬ ЛИШЕНЬ У ПРАКТИЧНОМУ РАКУРСІ КАЗКОВОЇ МЕРІ ПОППІНЗ...ДОПОМАГАЮЧИ ДІТКАМ, МАЛЕЧІ ЛИШ ПРАГНУ БЕРЕГТИ, ФОРМУВАТИ НОВИЙ ТИП "МАЛЕНЬКОЇ ЛЮДИНКИ" МАЙЖЕ ЗА ЧАРЛІ ЧАПЛІНОМ.
ПРО ПІВНИКА ПЕТРУСИКА ТА ВІРТУАЛЬНОГО ПРИВИДА ОМЕЛЬКА...
Тарасик, як за звичай увімкнувши струм до свого комп’ютера, вичікував секунди, доки заблимає блакитна синь системного монітору. І його нарешті привітає веселим кукуріканням голосистий півник Петри
Додав Джива 08 листопада 2009
У однім не зовсім пейзажнім місті, у вибалку промислових звалищ жив
бомжуватий Микола. Не дуже привітний до людей, давно відселився подалі,
аби нікому не заважати.
Трохи неохайний звиду, мав звичку складувати у свою залізну Хижку
багацько всіляких
Додав Джива 08 листопада 2009
серйозне фото
Додав Джива 24 жовтня 2009
ЩО СЬОГОДНІ НОВОГО У ШКОЛІ казкової МЕРІ ПОПІНЗ, або
МОЇ "АНТИ-ГРИПИНИ" у розділі СВІТОГЛЯД ДИТИНЦЯ...
"Печу, печу хлібчик діткам на обідчик"...не дитячі замовлянки від поганого настрою.
Додав Джива 24 жовтня 2009
Жила була якось Ульотна Сова…Хто така, й сама не знала, бо містилась вона в мобільно зв’язковій коморці, званій людьми просто – мобілкою...Й водилось у тої Сови за головний обов’язок чергувати усю вхідну й вихідну інформацію в мобільнім пристрої.
Додав Джива 03 жовтня 2009
ЗАПРОШУЮ УСІХ ХТО ТВОРЧО МИСЛИТЬ, МАЛЕЧУКІВ І НЕ ТІЛЬКИ, ДО ОДНІЄЇ З МОЇХ РІЗДВ"ЯНИХ КАЗОК "ПРО ПІВНИКА ПЕТРУСЯ ТА ВІРТУАЛЬНОГО ПРИВИДА ОМЕЛЬКА" УМІЛО ДОПИСАТИ ФЕНТЕЗІЙНЕ ЗАВЕРШЕННЯ..
.АДЖЕ ЗОСТАЄТЬСЯ ЗОВСІМ ТРОХИ, І ЦЮ КАЗОЧКУ Я МАЮ ВЖЕ МАТЕРІАЛІЗУВА
Додав Джива 30 вересня 2009
Жили собі Дід на ймення Всеїд, і бабуня на ймення Літуня. Жили вони у парі ладненько, хоч і не були рідненькі. Скільки б не вернула Бабуня діда політати, не розправляв він свої крила. Хоч і мав гарненько складені за спиною…
Вічно заклопотаний, не звик ма
Додав Джива 30 вересня 2009
Жив якось собі Ураганний Лев. Хто такий, не знаємо.
Страховисько, не страховисько.Чудовисько, не чудовисько. Звичайна собі сороканіжка лапата. Про гривастих левів він звісно чув.
Додав Джива 30 вересня 2009
Поселив якось Бог українців у Пекло, ані за які там провини, просто – взяв і поселив!
Живши до цього у раю, звикли до вічних вольностей, були українці таки на всякі витівки гараздні.
Тому ставши до них своїм іншим боком, вже не став охороняти браму.
Додав Джива 30 вересня 2009